Досліджено особливості перебігу ранньої постнатальної адаптації новонароджених у жінок з порушеннями серцевого ритму в залежності від основного захворювання. Дослідження довели, що серцево-судинна система новонароджених, які народилися у вагітних з вродженими і набутими вадами серця на тлі порушень серцевого ритму, зазнає значного перевантаження. Вивчення стану новонароджених необхідно для створення лікувальних і профілактичних заходів у вагітних жінок з даною патологією для запобігання порушень стану плода і новонародженого.

Исследованы особенности течения периода ранней постнатальной адаптации новорожденных у женщин с нарушениями сердечного ритма в зависимости от основного заболевания. Доказано, что сердечно-сосудистая система новорожденных, рожденных у беременных с врожденными и приобретенными пороками сердца, на фоне нарушения сердечного ритма подвергается значительному перенапряжению. Изучение состояния новорожденных необходимо для создания лечебных и профилактических мероприятий у беременных женщин с данной патологией для предотвращения нарушений состояния плода и новорожденного.

Вивчено вплив особливостей мікробіологічного статусу різних біотопів (піхва, кишечник, зона ареоли молочної залози) вагітних жінок та годуючих матерів на процеси формування мікробіоценозу новонароджених та дітей першого місяця життя, а також розроблено ефективні методи профілактики та лікування системних дисбіотичних станів у жінок групи ризику на основі використання полікомпонентних пробіотиків з метою нормалізації формування мікробіоценозу, зниження рівня інфекційно-запальної захворюваності новонароджених та дітей раннього віку.

Изучено влияние особенностей микробиологического статуса различных биотопов (влагалища, кишечника, зоны ареолы молочной железы) беременных женщин и кормящих матерей на процессы формирования микробиоценоза новорожденных и детей первого месяца жизни, а также разработаны эффективные методы профилактики и лечения системных дисбиотических состояний у женщин группы риска на основе применения поликомпонентных пробиотиков с целью нормализации формирования микробиоценоза, снижения уровня инфекционно-воспалительной заболеваемости новорожденных и детей раннего возраста.

Виведено схему для досягнення максимального мідріазу під час проведення факоемульсифікації катаракти (триразова послідовна інстиляція через 15 - 20 хв комбінації препаратів: 1 - 2 краплі 20 % розчину димексиду, 1 - 2 краплі 1 % розчину атропіну сульфату, 1 - 2 краплі 10 % розчину мезатону зі збереженням не менше ніж 1-хвилинного інтервалу між закапуванням кожного з препаратів), яка враховує етапи та критерії переходу від способу медикаментозного розширення зіниці на доопераційному етапі в стандартних та ускладнених ситуаціях до методик інтраопераційного мідріазу та засобів його підтримки під час операції та методик механічного розширення зіниці, що дозволяє забезпечити мідріаз з мінімальною негативною дією.

Выведена схема достижения максимального мидриаза при проведении факоэмульсификации катаракты (трехкратная последовательная инстилляция через 15 - 20 мин комбинации препаратов: 1 - 2 капли 20 % р-ра димексида, 1 - 2 капли 1 % р-ра атропина сульфата, 1 - 2 капли 10 % р-ра мезатона с сохранением интервала не менее 1 мин между закапываниями каждого из препаратов), которая учитывает этапы и критерии перехода от способа медикаментозного расширения зрачка на дооперационном этапе в стандартных и осложненных ситуациях к методикам интраоперационного мидриаза и способам его поддержания во время операции и методике механического расширения зрачка, что позволяет обеспечить мидриаз с минимальным отрицательным воздействием.

The scheme of reaching the maximal mydriasis during the cataract phacoemulsification (3-times consequent instillation of the combination of drugs: 1-2 drops of 20% demexide solution, 1-2 drops of 1% atropine sulphate solution, 1-2 drops of 10% mezatone solution in 15-20 min. keeping the interval not less a minute between the instillation of each drug) has been calculated. It takes into account the criteria and consequent stages of inducing and maintaining maximal medicamental mydriasis before the operation in the standard and complicated cases followed by the methods of mydriasis induction and maintaining during the operation, as well as the methods of the mechanical mydriasis with the consideration of the level of trauma possibility and allows providing mydriasis with the minimal negative effect.

Представлено результати багаторічних поетапних досліджень, спрямованих на розробку лікувальних заходів для вагітних жінок і породілей із серцево-судинною патологією з метою поліпшення функції лактації та підвищення рівня здоров'я новонароджених і немовлят. Запропоновано лікувально-терапевтичний комплекс із використанням біотерапевтичних препаратів ("Антианемін-флора", "Релакс-флора", "Сімбітер", "Сімбітер-2") для лікування вагітних і матерів-годувальниць, які належать до груп підвищеного ризику.

На основании многолетнего опыта отделения сердечно-сосудистой патологии беременных Института педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, а также данных литературы представлены сведения о противопоказаниях к грудному вскармливанию у женщин с гипертонической болезнью, особенностях терапии родильниц с артериальной гипертензией. Детально освещен вопрос об антигипертензивной терапии, а также даны рекомендации по профилактике нарушений лактационной функции у этой категории больных.

Узагальнено дані сучасної літератури про частоту та структуру гіпертензивних розладів у вагітних.

Зазначено, що частота артеріальної гіпертензії (АГ) у вагітних в одному з районів м. Київ за даними аналізу індивідуальних карт вагітних жіночих консультацій становить 6,7 %. Хронічна АГ (первинна АГ, або гіпертонічна хвороба (ГХ)) спостерігається у 3,5 % жінок; АГ, зумовлена вагітністю (прееклампсія (ПЕ) різних ступенів тяжкості) - у 3,2 %. Хронічна АГ, неускладнена ПЕ, має місце у 1,8 % вагітних, поєднана ПЕ - у 1,7 % жінок. Наголошено, що діагностика ГХ на етапі жіночої консультації потребує покращання.

Отражены современные данные о роли питания в преконцепционный период и во время беременности с точки зрения развития плода, а также акушерских и перинатальных осложнений. Представлены основы рационального питания беременных: сбалансированность по нутриентам, энергетическим затратам и режиму питания с учетом современных социальных и экономических условий. Обоснована необходимость сочетания общефизиологического и индивидуального подхода к подбору пищевого рациона беременной женщины. Показана значимость обеспечения организма беременной витаминами и микроэлементами и неблагоприятные последствия их бесконтрольного применения для матери и ребенка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026-5

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес медикаментозного розширення зіниці у пацієнтів зі зниженою діафрагмальною її функцією. Запропоновано схему досягнення максимального медикаментозного мідріазу на доопераційному етапі за стандартних і ускладнених ситуацій. Вивчено роль внутрішньокамерного введення 0,5 %-го розчину лідокаїну у досягненні та підтриманні мідріазу під час факоемульсифікації та його вплив на післяопераційне функціонування рогової оболонки. Розроблено засіб механічного розширення зіниці та захисту зіничного краю райдужки під час факоемульсифікації - пупілопротектор, проведено порівняльний аналіз його якостей з ефективністю відомих альтернативних методик. Наведено схему досягнення максимального мідріазу у процесі екстракції катаракти, яка враховує етапи та критерії переходу від способу медикаментозного розширення зіниці на доопераційному етапі за стандартних і ускладнених ситуацій до методик інтраопераційного мідріазу та способів його підтримання під час операції, а також методик механічного розширення зіниці (з урахуванням ступеня їх травматичності).

Вивчено ефективність удосконаленого комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів (ЛПРЗ) у жінок з ревматичними вадами серця (РВС) (обстежено 148 вагітних з РВС, із них 43 жінки одержували лікування за розробленою системою і 105 вагітних одержували загальноприйняту терапію). Проаналізовано перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого у жінок порівнюваних груп. Установлено зниження частоти ускладнень вагітності (загроза передчасних пологів, анемії, дистресу та затримки росту плода), пологів (дистрес плода, кровотечі в III і ранньому післяпологовому періодах), що визначило більш сприятливе закінчення вагітності у жінок, які одержували розроблену комплексну терапію. Зроблено висновок щодо доцільності використання вдосконаленого комплексу ЛПРЗ у відділеннях екстрагенітальної патології вагітних родопомічних закладів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410-52

Рубрики:

Захворювання системи кровообігу і лімфообігу у вагітних

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та становлення лактаційної функції у вагітних із природженими вадами серця. Застосування розробленої системи лікувально-профілактичних заходів та допологової підготовки призвело до зменшення материнської та перинатальної захворюваності серед вагітних з вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю.

Проаналізовано перебіг післяпологового періоду та становлення лактаційної функції у хворих із вродженими вадами серця (ВВС) залежно від проведених лікувально-профілактичних заходів (ЛПЗ) під час вагітності. Застосування розробленої системи ЛПЗ із використанням сучасних перинатальних технологій дозволяє зменшити частоту ускладнень вагітності та пологів у жінок із ВВС, а також сприяє поліпшенню перебігу післяпологового періоду та становленню лактації у цього контингенту хворих.

Клініко-статистично проаналізовано 303 історії пологів жінок із вродженими вадами серця (ВВС). Переважна більшість вагітних мали серцеву недостатність (СН) I стадії - 82,8 %, у 10,2 % жінок зафіксовано II стадію, у 6,9 % - СН не було. Виявлено залежність частоти та ступеня вираженості ускладнень перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду від стадії СН. Найчастіше вагітність ускладнювалася загрозою переривання (41,9 %), причому це ускладнення достовірно частіше спостерігалось у разі СН I. За II стадії СН достовірно частіше виникали прееклампсія, дистрес плода, затримка його росту, вагітність закінчувалась передчасними пологами. Перебіг пологів відрізнявся значною частотою таких ускладнень як несвоєчасний вилив навколоплодових вод (25,1 %), дистрес плода (15,3 %), кровотеча в III і ранній післяпологовий періоди (10,45 %), оперативне розродження (33,1 %). Виявлено прямо пропорційну залежність частоти наведених ускладнень від стадії СН. Асфіксію плода діагностовано в 49,4 % новонароджених, перинатальна смертність становила 2,091 %. Було 5 випадків материнської смертності (1,65 %), усі померлі страждали на декомпенсовані ВВС.

Представлены современные данные о значении питания женщины в период кормления грудью для адекватного пищевого обеспечения ребенка раннего возраста, формирования его здоровья и развития, а также поддержания здоровья самой кормящей матери. Обоснованы потребности женщины, кормящей грудью, в основных пищевых веществах и энергии, представлены последствия их неадекватного обеспечения. Изложена суть рационального питания кормящих грудью женщин: сбалансированность по нутриентам, энергетическим затратам и соответствующий режим питания с учетом современных социальных и экономических условий. Показаны пути коррекции пищевых рационов женщин во время грудного вскармливания.

В обзоре литературы отражены современные данные о потребностях в дополнительной энергии при беременности у женщин, о метаболических механизмах, которые обеспечивают структуру потребления, анаболического использования и депонирования в материнском организме. Представлены данные о роли прибавки массы тела у женщин в период беременности, в том числе с учетом индекса массы тела до беременности, в возникновении акушерских и перинатальных осложнений. Показана значимость оптимальной прибавки массы тела во время беременности для ее исхода как для матери, так и для ребенка.

Надано результати дослідження показників ліпідного обміну у вагітних з гіпертонічною хворобою (ГХ) і супутнім ожирінням (СО). У результаті дослідження встановлено наявність вираженої дисліпідемії у жінок із ГХ як із СО, так і без наявності такого. Зокрема, виявлено суттєве зниження холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і підвищення коефіцієнта атерогенності у всіх обстежених вагітних із ГХ. У той же час найбільш виражені зміни обміну ліпідів виявлено в жінок із ГХ і СО, особливо в II половині вагітності: значне підвищення концентрації в крові загального холестерину, тригліцеридів та суттєве зниження ХС ЛПВЩ. Одержані дані слід враховувати під час розробки вдосконаленого комплексу лікувально-профілактичних заходів у цієї категорії хворих.

Досліджено вплив 0,5 % розчину вітчизняного лідокаїну гідрохлориду на рогівку у разі його введення в передню камеру ока. Доведено відсутність негативного впливу 0,5 % розчину лідокаїну гідрохлориду, що не містить консервантів, на товщину рогівки шляхом вимірювання її товщини (кератопахіметрія) до та після введення препарату.

Зазначено, що метод оптичної когерентної томографії дозволяє виявляти ознаки рубцевих процесів в динаміці на доклінічному етапі та в будь-які строки після малоінвазивних неперфоруючих операцій у разі глаукоми, що надає можливість прогнозувати гіпотензивний результат. Відсутність нормалізації внутрішньоочного тиску (ВОТ) в післяопераційному періоді пов'язана з формуванням певних типів фільтраційних подушок, для яких характерна наявність однакових факторів ризику, що сприяють декомпенсації ВОТ в післяопераційному періоді. До факторів ризику слід віднести висоту фільтраційної подушки, її обмеженість та підвищенну ехогенність, а також зниження висоти, або відсутність інтрасклеральної порожнини.

Отмечено, что метод оптической когерентной томографии позволяет обнаруживать признаки рубцовых процессов в динамике на доклиническом этапе и в любые сроки после малоинвазивных неперфорирующих операций при глаукоме, которая дает возможность прогнозировать гипотензивный результат. Отсутствие нормализации внутриглазного давления (ВГД) в послеоперационном периоде связано с формированием определенных типов фильтрационных подушек, для которых характерно наличие одинаковых факторов риска, которые способствуют декомпенсации ВГД в послеоперационном периоде. К факторам риска следует отнести высоту фильтрационной подушки, ее ограниченность и повышенную эхогенность, а также снижение высоты, или отсутствие интрасклеральной полости.